15.06.11

Хто вигадав листівки?

Маю дивну рису характеру. Я або не роблю нічого, або якщо вже роблю, то починаю збирати всю можливу інформацію про предмет зацікавлення. Так і з листівками.

Вікіпедія каже:
Поштова листівка, а також поштівка, листівка, поштова картка — відкритий лист на цупкому прямокутному аркуші паперу, що містить зазвичай адресу, поштову марку та зображення з одного боку і текст повідомлення з іншого.
Колекціонування поштових листівок називається Філокартією.
Листівка може бути і не поштовою.В цьому випадку на ній немає поштової марки, це просто картка з цупкого паперу (картону) за розміром звичайного конверту.


Сподобалась мені стаття отутечки. Я її переклала на українську 
Колекціонери досі сперечаються, коли і де з'явилася перша листівка. У Франції, Англії, Шотландії, Китаї? У 17, 18, 19 столітті чи ще раніше?Французи, довго не думаючи, відповіли б, що саме в них.. І за це «відкриття» ми повинні завдячувати солдатам часів франко-пруської війни, які вигадали новий спосіб передавати звісточки своїм коханим і рідним з поля бою. Коли у них закінчились папір і конверти, вони почали вирізати прямокутники з картону, в яких  розповідали про свою нелегку долю. А особливо творчі натури доповнювали написане малюнком. Чим не поштова листівка?!
Англійці ж згадають, що перша листівка була різдвяною і її автором став сер Генрі Коул. На ній була зображена щаслива сім'я, яка сидить за святково накритим столом, а картинку доповнювала підпис: «Веселого Різдва і щасливого Нового року!». Саме вона відкрила шлях типографського виготовлення листівок. Пізніше їх славу привласнили шотландці, яким не давало спокою першість англійців.

                                                              А  китайці так і залишаться при своїй думці: листівки походять від візиток, які залишали гості біля входу в будинок, якщо у господаря не було часу зустріти всіх особисто. У ті часи ще не було секретарів ...
Доведень і припущень існує достатня кількість, але важливий лише один факт - листівка все-таки з'явилася. І зовсім не обов'язково вигадувати привід, щоб її подарувати. Вона створить за Вас особливий настрій і залишить саме те враження, на яке Ви сподіваєтесь.
З 1874 року, що став «точкою відліку» історії листівки (саме цього року вона отримала офіційне визнання на Всесвітньому поштовому конгресі в Берні), пройшло практично півтора століття, і за цей час листівка пережила чимало змін.
Спочатку був встановлений єдиний міжнародний розмір листівки - 90 * 140 мм. У 1925 році ввели новий стандарт - 105 * 148 мм. Зараз використовується як цей, так і інші формати. Найменші листівки можуть досягати розмірів 40 * 60 мм, а найбільші - формату А2 . Найбільш популярним став формат «євро» (110 * 220 мм).Також за ці роки змінився і матеріал, з якого вони виготовляються. Зараз це не тільки картон. Все частіше використовують дизайнерські матеріали: тонований і тиснений папір, калька, фольга.
Що ж стосується свого призначення, зараз можна зустріти не тільки вітальні, а й рекламні, ділові листівки.
Рекламні картки з елементами фірмового стилю виробника поміщалися в коробочку з солодощами або парфумом. Ці листівки служили одночасно і візитками для фабрикантів, і рекламними міні-буклетами, які ще тривалий час нагадували покупцеві про «хвилини радості», спонукаючи його знову і знову до покупки.
 

Перші російські листівки були випущені в 1898 році громадою святої Євгенії . «Золотий вік» листівки тривав рівно два десятиліття до Жовтневої революції, після чого листівка була названа «буржуазним забобоном».

 Відродження листівки почалося в 90-і роки. Саме тоді стали з'являтися видавництва, що спеціалізуються на їх виробництві. Зараз ми поступово переходимо від «машинних» до листівок, зробленим вручну. Нand-made з застосуванням декоративних і натуральних матеріалів: тканини, шкіри, сухоцвітів, мінералів - цінується більше. У цих листівок є душа.




Немає коментарів:

Дописати коментар