06.07.11

Час іде...

 Та-дам, це сталось. Я вчора купила свої перші штампи і чорнило. Ааа, як мені сподобалось штампувати. Напевно це моя любов надовго. Постійно відчуваю брак матер"ялів, а хочеться всього і вже. Потрошки, з темпом черепахи мої хом"ячі запаси збільшуються. Але мені ще стільки всього треба!
Так от, захотілось чогось вінтажного (то певно сильно сказано, щодо моєї роботи, але ж я тільки вчуся). Результатом моїх нічних посиденьок стала така відкритка.

 Правда класний штамп?! Предмет моєї особливої гордості - папір. Я його тонувала чаєм і лимонним соком. Вийшло так досить не зле. Як кажуть наші північні сусіди - голь на выдумки хитра).

Дуууже мені подобаються роботи в стилі вінтаж. Вони такі, ніби їм купа років і кожна з них має свою історію, свій час...


А час таки дійсно йде. В попередньому пості жалілась на свою доцьку, яка вона нечемна. І поміж тим пропустила, що в той день їй виповнилось півтора рочки. Я і не думала, що материнство, це такий дар, така радість. І стільки в собі нового можна відкрити ставши мамою.

Це моє чудо!



2 коментарі:

  1. дуже класно а ти переживала, і малеча теж симпатюлька

    ВідповістиВидалити
  2. дякую Маринка!!! Було дуже приємно познайомитись!

    ВідповістиВидалити